Інтелектуальна власність у нафтогазовій галузі як стратегічний технологічний актив

Анотація

У статті досліджено трансформацію інтелектуальної власності з допоміжного правового інструменту у стратегічний технологічний та інженерно-економічний актив нафтогазових підприємств в умовах цифровізації, глобальної конкуренції, енергетичного переходу та посилення екологічних вимог. Обґрунтовано, що у сучасній нафтогазовій галузі результати інженерної діяльності, цифрові технології, програмні комплекси, системи автоматизованого управління виробничими процесами та технології буріння формують основу конкурентоспроможності підприємств і потребують комплексного правового та економічного захисту. Проаналізовано сучасні підходи до охорони та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у провідних світових юрисдикціях, зокрема в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки. Виконано порівняльний аналіз європейської та американської моделей захисту інтелектуальної власності, визначено їх особливості, переваги та можливості адаптації до умов функціонування нафтогазового комплексу України. Досліджено інституційні, нормативно-правові та організаційні аспекти управління правами інтелектуальної власності у вітчизняному нафтогазовому секторі, а також окреслено ключові бар’єри імплементації міжнародних стандартів, серед яких недостатня інтеграція управління інтелектуальною власністю у систему техніко-економічного планування, обмежена комерціалізація технологій та низький рівень практичного правозастосування. Особливу увагу приділено питанням охорони цифрових технологій, алгоритмів, виробничих даних, цифрових двійників родовищ і автоматизованих систем керування, які формують нові об’єкти інтелектуальної власності в умовах цифровізації галузі. На основі результатів дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління патентними портфелями, інтеграції регуляторних і ринкових механізмів захисту інновацій та розвитку системи комерціалізації інженерних рішень у нафтогазовій галузі України. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів при формуванні корпоративних стратегій управління інтелектуальною власністю, підготовці техніко-економічних обґрунтувань проєктів та розробленні механізмів технологічної модернізації нафтогазових підприємств.