Обґрунтування діелектрометричного методу визначення змін трибологічних характеристик мастильних олив

Анотація

В статті на прикладі досліджень відпрацьованих олив продемонстрована протирічивість загальноприйнятих методик досліджень трибологічних властивостей мастильних матеріалів та критично розглянута можливість використання отриманих результатів в якості критеріїв оцінювання експлуатаційної придатності мастильних олив після певного терміну експлуатації. Зокрема, були розглянуті такі нормативні показники як в’язкість, температура спалаху, кислотне число та вміст нерозчинних осадів. В’язкість, зокрема, оцінювалася за методом Гепплера та методом Оствальда. В результаті було встановлено, що перший із зазначених методів демонструє нижчі значення. Аналогічну неоднозначність демонструють і нормативні методики визначення температури спалаху у відкритому та закритому тиглях, визначення кислотного числа шляхом потенціометричного або калориметричного титрування зразка оливи, розчиненого різними розчинниками та визначення вмісту шламів методом екстракції н-пентаном, н-гептаном та екстракційним бензином. Як виявилося результати, отримані різними методами, порівнювати неможливо. Аналіз отриманих даних також підтверджує думку про те, що показники, визначені в лабораторних умовах не мають практичного застосування, тому, що вони не корелюються із реальними умовами роботи оливи.  Такі дослідження можуть бути використані лише для відносного зіставлення двох або більше зразків мастильних матеріалів. В якості об’єктивного критерія, який би відображав процеси взаємодії компонентів змащувальних олив  і вузлів тертя в процесі експлуатації та міг би слугувати показником ступеня старіння оливи автором запропоновано використовувати діелектричну проникність у змінному електричному полі. Приведені перші результати досліджень демонструють, що зміни діелектричної проникності як функція часу експлуатації, можуть вважатися показником міри старіння оливи, а отримані результати дозволяють наближено оцінювати концентрацію шламів та механічних забруднень в оливах. Проте, враховуючи багатокомпонентність сучасних олив та вплив інших чинників на діелектричну проникніть матеріалу отримані результати слід вважати лише попередніми і такими, що потребують подальшого уточнення та опрацювання.