ДЕФОРМАЦІЇ МЕТАЛЕВОГО ТРУБОПРОВОДУ У ҐРУНТАХ, ЩО НАБРЯКАЮТЬ
Ключові слова:
неогенові глини, монтморилоніт, гідрофільність, геометричне нівелювання.Анотація
На дослідній ділянці магістрального трубопроводу, яка розташована на Керченському півострові
Криму, проведено польові і лабораторні дослідження властивостей набрякання караганських і конкських неогенових глин. Польові дослідження проводилися на ділянці металевого трубопроводу і полягали у тривалому спостереженні за його деформуванням внаслідок зволоження грунтової основи атмосферними водами за допомогою повторного нівелювання поверхневих марок ІІІ класом точності за профілем трубопроводу.
Лабораторні дослідження неогенових глин полягали у визначенні їх петрографічних особливостей та характеристик набрякання.
Глиниста фракція глин складена переважно монтморилонітом, який має рухливу електронну гратку,
що розширюється у міру зволоження. Глиниста фракція складала близько 85%. Глини характеризуються високим вмістом тонкодисперсної фракції (менше 0,001 мм), за теплотою зволоження вони відносяться до середньо гідрофільних порід, а їх тонкодисперсна фракція є високогідрофільною. Внаслідок проведених натурних досліджень встановлено максимальне значення піднімання трубопроводу при набряканні караганських і конкських глин. Отримані результати близькі до тих, що були розраховані за нормативною методикою з використанням даних лабораторних досліджень.
Встановлено також, що караганські глини значно більше набрякають, ніж конкські. Також доведено,
що за відсутності зворотнього засипання деформація набрякання ґрунтової основи внаслідок атмосферного зволоження удвічі більша, ніж за її наявності.
При складанні розрахункових схем у процесі проектування конструкцій трубопроводів, які споруджуються у районах розповсюдження ґрунтів, що набрякають, слід враховувати можливі нерівномірності деформацій за довжиною труби, які за певних умов можуть призвести до значної концентрації тисків на трубу.
Завантаження
Посилання
2 Руководство по лабораторному изучению набухания и усадки глинистых грунтов. – М.: Стройиздат, 1980. – 21 с.
3 Сорочан Е.А. Строительство сооружений на набухающих грунтах / Е.А. Сорочан. – М.: Стройиздат, 1989. – 309 с.
4 Костяной М.Г. Химико-минералогический состав и гидрофильные свойства сарматских, караганских и верхнемайкопских глин Керченского полуострова.// М.Г. Костяной, А.П. Дринь. – К.: АН УССР, Институт геологических наук, 1970. – 128 с.
5 Сорочан Е.А. Вопросы проектирования и строительства на набухающих грунта / Е.А. Сорочан // строительство на набухающих грунтах. – 1967. – С. 6-14.
6 Храпатова І.В. Урахування набухання ґрунтової основи на НДС системі «основа фундаментспоруда» в умовах плоскої деформації / І.В. Храпатова // Науковий вісник будівництва. – 2007. – Вип.40. – С. 25-30.
7 Чунихин В.Г. Инженерно-геологические особенности набухания третичных глин Керченского полуострова в связи с условиями их формирования / В.Г. Чунихин // Строительсво
на набухающих грунтах. Материалы Всесоюзного совещания. – 1967. – С. 78-82.
8 Брайт П.И. Геодезические методы измерения деформаций оснований и сооружений. – М.: Недра, 1965. – 298 с.
9 Рекомендации по прогнозу осадок оснований сооружений по краткосрочным измерениям. – Владивосток: Госстрой СССР, ДальНИИС, 1986.– 22 с.
10 Руководство по наблюдениям за деформациями оснований и фундаментов зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1975. – 156 с.
11 ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.
12 Hussein A.V. Soil Mechanices and Foundation / A.V. Hussein // Elzaim elazhari univ (part one Khartoum, Sudan). – 2002. – 253 c.
13 Ашрам Махмуд Нихад. Давление набухания в зависимости от физических свойств пылевато-глинистых грунтов / М.Н. Ашрам //
ХХХ научно-техническая конференция преподавателей, сотрудников, аспирантов ХГАКХ. Тезисы докладов. – Харьков, 2000. – С.21-22.
14 Мустафаев А.А. Фундаменты на просадочных и набухающих грунтах / А.А. Мустафаев. – М.: Высшая школа, 1989. – 590 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторські права....
1.png)
1.png){kind=logo}
