ГЕОГУСТИННІ ВЛАСТИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ОБОЛОНСЬКОЇ АСТРОБЛЕМИ

Ю. В. Аніщенко; Н. С. Ганженко; В. В. Омельченко

Автор(и)

Ю. В. Аніщенко ІФНТУНГ, 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська,15, тел. (0342) 727125
Н. С. Ганженко ІФНТУНГ, 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська,15, тел. (0342) 727125,
В. В. Омельченко ДНІПРОГЕОФІЗИКА, 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Геофізична, 1, тел. (056) 7635968,

Ключові слова:

густина породи, фізико-геологічна модель

Анотація

На території Дніпровсько-Донецької западини на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт основні перспективи приросту промислових запасів вуглеводнів пов'язують з виявленням нових типів потенційно нафтогазоносних об'єктів. Виходячи з досвіду закордонних дослідників, одним з таких типів є тектонічні структури, які утворилися при ударі великих метеоритів - астроблеми або імпактні структури. У багатьох випадках вони містять родовища різноманітних корисних копалин, у тому числі й вуглеводнів. На сьогодні на території України діагностовано вісім імпактних структур. Однією з найбільш перспективних астроблем є Оболонська імпактна структура, розташована в межах південного борту ДДз (північний схил Українського кристалічного щита). Попри наявність великого обсягу результатів різноманітних
досліджень визначення детальної глибинної будови Оболонської площі є надзвичайно складною проблемою,
яка ще остаточно не вирішена. Ефективним шляхом розв’язання цієї проблеми, враховуючи значний обсяг
проведених тут різних геолого-геофізичних, геохімічних та інших видів пошуково-розвідувальних досліджень, є створення просторової фізико-геологічної моделі площі, узгодженої з усією наявною інформацією.
Проаналізовано особливості розподілу геогустинних властивостей різновікових відкладів у межах основних
літолого-стратиграфічних комплексів Оболонської астроблеми, що є необхідним елементом параметричного забезпечення подальшого вивчення особливостей геологічної будови даної території.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1 Djnjfrio R.R. Impact craters: implications for basement hydrocarbon production / R.R. Djnjfrio // Petrol. Geol. Journal. – 1981. –Vol. 3. No. 3. – P. 279-302.
2 Grieve R.A.F. Terrestrial impact structures / R.F.F. Grieve // Ann.Rev.Earth Planet.Sci. – 1987 - Vol.15, P. 245-270.
3 Гуров Е.П. Нефтегазоносные импактные структуры / Е.П. Гуров, Д.С. Гурский, Е.П. Гурова // Мінер. ресурси України. – 2000. – №2. –С.6-11.
4 Краюшкин В. А. Неорганическое происхождение нефти: от геологической к физической теории / В.А. Краюшкин, В.Г. Кучеров, П.Ф. Гожик [и др.] // Геол. журн. – 2005. – №2. – С. 35-43.
5 Гуров Е.П. Заполняющий комплекс и закратерные отложения Оболонской импактной структуры / Е.П. Гуров, Е.П. Гурова [и др.] // Геол. журнал. – 2007. – №4. – С.48-59.
6 Петровский А.П. Математические модели и информационные технологии интегральной интерпретации комплекса геолого-геофизических данных (на примере нефтегазопоисковых задач): дис. доктора физ.-мат. наук: 04.00.22 / Петровский Александр Павлович. – Ивано-Франковск, 2004. – 367 с.
7 Фельдман В.И. Астроблемы – звездные раны Земли / В.И. Фельдман // Соросовский Образовательный Журнал. – 1999. – №9. – С.67-74.
8 Колосовська В.А. Розробка геолого-геофізичних критеріїв визначення перспективних у нафтогазоносному відношенні структур кристалічного фундаменту Північного та Південного бортів ДДЗ / В.А. Колосовська : Звіт по темі за 1993-1997 рр. – Київ, 1997. – Фонди СУГРЕ.
9 Звіт про виконані сейсморозвідувальні роботи на Оболонській площі за технологією 3D / Г.Г. Маркова, М.М. Здоровенко, М.П. Фурманчук [та ін.]. – Київ, 2011. – Фонди НАК
«Нафтогаз України».
10 Пигулевский П.И. Результаты составления геолого-структурной карты докембрийских образований юго-восточной части Украинского щита / П.И. Пигулевский, Б.З. Березин, В.М. Кичурчак. – К.: Геоінформ, 1999. – 198 с.
11 Шемет В.Г. Результати комплексних геофізичних досліджень в межах Південного борту ДДЗ на ділянці Білоцерківка-Левенцівка (2004-2008; титул 223/04) / В.Г. Шемет,
В.В. Омельченко. – Дніпропетровськ, 2008. – Фонди ДГЕ «Дніпрогеофізика».