Несуча здатність сталефібробетону з фіброю різного типу

Анотація

Подаються результати дослідження несучої здатності фібробетону при дисперсному їх армуванні сталевою фіброю трьох різних типів – анкерною, плющеною і хвилястою. У всіх дослідах фібру додавали в кількості 1% за об’ємом, що, як було встановлено в проведених авторами попередніх випробуваннях, є оптимальним відсотком армування. Випробування проводилися на призмах і кубах розмірами 100x100x400 мм і 100x100x100 мм відповідно, витриманих 28 діб. Виготовлено 4 групи призм і кубів. За однією – зі звичайно-го бетону (з розмірами крупного заповнювача до 10 мм) класу С20/25, і ще по три – з різними типами фібр. Кожна група складалася з шести зразків. Всі випробування проводилися на спеціально підготовленому для цих цілей пресі. На бічні поверхні призм кріпилися індикатори годинникового типу (по одному на кожну призму) для вимірювання поздовжніх деформацій під час завантаження. Навантаження прикладалося однаковими ступенями з витримуванням впродовж 10 хвилин. Результати випробувань подані у вигляді графіків залежностей відносної деформації від напруження і в табличній формі. При випробуваннях кубів фіксувалися лише максимальні навантаження через неможливість стійкого фіксування давачів. Встановлено, що несуча здатність сталефібробетону практично не залежить від виду фібри, але її наявність в складі бетону змінює характер руйнування зразка. Замість миттєвого крихкого руйнування спостерігається повільно поточний процес, і призма не розпадається на окремі частини, а залишається єдиним масивом з наскрізними тріщинами; від остаточного руйнування її утримують волокна фібри. Призми з вмістом сталевої фібри витримували навантаження на 11% більше, ніж зразки з бетону. Застосування сталевої фібри покращує не тільки несучу здатність, а й деформативність. Відносна поздовжня деформація сталефібробетону в середньому виявилася на 36% вище, ніж у бетону, через наявність у фібробетону псевдопластичної фази деформування.