Політика протидії плагіату

Плагіат – це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору. Зокрема плагіат має такі види:

  • Використання фрагментів тексту, ідей, зображень або даних з інших джерел без належного посилання на оригінальне джерело.
  • Некоректні запозичення – використання структури або тексту попередніх робіт, які надихнули на дослідження, без їх чіткого цитування.
  • Парафраз – переказ чужих думок своїми словами без зазначення першоджерела.
  • Самоплагіат (дублювання) – повторне використання автором значних частин власних раніше опублікованих робіт без посилання на них або повідомлення редакції.

Редакційна колегія журналу «Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу» дотримується міжнародно визнаних принципів публікаційної етики та політики нульової толерантності до плагіату і будь-яких проявів академічної недоброчесності. Усі рукописи, що подаються до видання, проходять обов’язкову перевірку на наявність ознак текстових запозичень.

 

Процедура перевірки

  • Протягом трьох днів після отримання і до початку процесу рецензування кожен рукопис перевіряється на унікальність експертом редколегії – головним редактором, відповідальним секретарем або членом редколегії (за розпорядженням головного редактора), які обізнані як у технічних аспектах виявлення академічного плагіату, так і в сучасному стані предметної галузі дослідження.
  • Під час перевірки редакція дотримується рекомендацій інструкції "Методична інструкція щодо перевірки академічних текстів на наявність текстових запозичень із використанням програмно технічних засобів", затверджено і введено в дію наказом ректора ІФНТУНГ від 10.06.2025 р. №185 із змінами від 02.10.2025 р. № 289 (далі Інструкція).
  • Для виявлення ознак плагіату редакція використовує спеціалізоване програмне забезпечення (антиплагіатну систему StrikePlagiarism.com або аналогічні сервіси перевірки).
  • Система автоматично генерує звіт подібності, який містить інформацію для проведення ефективного оцінювання правомірності та коректності запозичень, знайдених у проаналізованому документі, а також розраховує значення коефіцієнта подібності, що визначає, який відсоток тексту у відношенні до загального обсягу тексту було знайдено в різних джерелах.
  • Для наукової статті рекомендоване порогове значення коефіцієнта подібності повинно бути ≤ 10%, а рекомендований допустимий показник подібності за одним із джерел повинен бути ≤ 3 % (Таблиця 1 Інструкції). Рівень оригінальності академічного тексту визначається шляхом віднімання коефіцієнта подібності від ста: ≥ 90% (високий), від 80 до 90% (задовільний), від 60 до 80 % (низький), < 60 % (дуже низький).
  • Експерт ознайомлюється з текстом рукопису і звітом подібності та позначає у звіті допустимі текстові фрагменти, які ідентифікуються антиплагіатною системою як подібні, але належать до правомірних відповідно до Інструкції. Також експерт виконує додаткові перевірки, передбачені Інструкцією. Після цього система автоматично здійснює перерахунок коефіцієнта подібності й оновлення звіту подібності.
  • Оригінальність тексту повинна бути високою. Наявність запозичень технічних термінів або стандартних описів методів оцінюється редактором індивідуально, проте виявлення прихованого плагіату ідей чи результатів є підставою для негайної відмови.
  • Рекомендовані дії експерта залежно від обчисленого рівня оригінальності:
  • Високий – текст може вважатися оригінальним і, за відсутності неправомірних текстових запозичень, явних маніпуляцій з текстом з метою приховування неправомірних запозичень, та/або інших проявів фабрикації чи фальсифікації, може бути рекомендованим до подальшого розгляду.
  • Задовільний – імовірна наявність окремих неправомірних текстових запозичень та/або певних ознак академічного плагіату. Необхідно визначити, які фрагменти тексту можуть вважатися правомірними та позначити їх як прийнятні, пересвідчитись у наявності посилань на першоджерела, відсутності ймовірних маніпуляцій з текстом для приховування плагіату, перевірити джерела, в яких виявлений найвищий показник схожості, тощо. Необхідність повторної перевірки визначається, якщо виявлені помилки в оформленні посилань та/або запозичення, розміщені в розділах, які описують безпосередньо авторське дослідження, а кількість цитат перевищує обсяг, виправданий поставленою метою роботи.
  • Низький – висока ймовірність неправомірних текстових запозичень та/або академічного плагіату. Необхідно визначити, які фрагменти тексту можуть вважатися правомірними та позначити їх як прийнятні, пересвідчитись у наявності посилань на першоджерела, відсутності ймовірних маніпуляцій з текстом для приховування плагіату, перевірити джерела, для яких виявлений найвищий показник схожості, тощо. У випадку відсутності явних маніпуляцій з текстом, спрямованих на приховування плагіату, фабрикації чи фальсифікації, але виявлення помилок у цитуванні першоджерел, надмірного обсягу запозичень з окремого джерела/джерел, особливо в розділах, що описують одержані автором результати, матеріал може бути прийнятий за умови доопрацювання з обов’язковою наступною перевіркою на оригінальність доопрацьованого твору, про що зазначається в експертному висновку.
  • Дуже низький – надвисока ймовірність неправомірних текстових запозичень та/або академічного плагіату, академічний текст потребує ретельної перевірки. Якщо під час перевірки виявлено неправомірні  текстові запозичення, навмисні текстові спотворення та маніпуляції для приховання текстових запозичень та/або фабрикацію або фальсифікацію даних та/або інші прояви академічної недоброчесності, академічний текст не рекомендується до подальшого розгляду без можливості повторного подання на перевірку, про що зазначається в експертному висновку.
  • Експерт оцінює академічний текст та формує експертний висновок. Можливими є такі висновки:
    • запозичення, виявлені в академічному тексті, є обґрунтованими, мають відповідні посилання та цитування, оформлені відповідно до чинних правил і не є плагіатом. Фактів фабрикації та фальсифікації не виявлено. Академічний твір рекомендується до друку;
    • академічний текст не містить ознак фальсифікації та фабрикації, але виявлені помилки у оформленні посилань та/або запозичення, розміщені в розділах, що описують безпосередньо авторське дослідження, а кількість цитат перевищує обсяг, виправданий поставленою метою роботи. Академічний твір може бути допущеним до друку після того, як буде відкоригований та допрацьований і успішно пройде повторну перевірку на академічний плагіат; 
    • академічний текст містить плагіат та/або навмисні текстові спотворення і маніпуляції для приховання запозичень, фабрикацію чи фальсифікацію даних, інші прояви академічної недоброчесності. Академічний текст не допускається до публікації та повертається автору без можливості повторного подання на перевірку.
  • Опрацьований звіт подібності надсилається автору для інформування його про результати перевірки.
  • У разі направлення академічного тексту на доопрацювання, його новий варіант проходить повторну перевірку згідно із зазначеною вище процедурою.
  • Автор має право подати обґрунтовану скаргу відповідно до Процедури розгляду скарг, якщо він не погоджується з рішенням редакції.
  • Редакція має право повідомити про випадки системної недоброчесності автора керівництво установи, де працює автор, або комісію з етики.
  • Отримання позитивного висновку експерта за результатами первинної перевірки не виключає можливості виявлення ознак академічної недоброчесності на наступних етапах рецензування, редагування або після опублікування статті.

 

Етапи виявлення плагіату

  • На етапі розгляду. Якщо плагіат виявлено під час перевірки, рецензування або редагування, рукопис відхиляється без права на повторне подання. Редакція інформує автора про результати перевірки.
  • Після опублікування. Редакційна колегія приймає та розглядає обґрунтовані заяви про виявлення ознак плагіату в опублікованих статтях від членів наукової спільноти, читачів або сторонніх експертів. Усі звернення проходять ретельну внутрішню перевірку згідно з Процедурою розгляду скарг. У разі виявлення плагіату в уже опублікованій статті, редколегія ініціює процедуру ретракції (відкликання) відповідно до Порядку відкликання опублікованих статей. Рішення про ретракцію приймається на засіданні редколегії. Стаття залишається на сайті журналу в архіві, але з чіткою позначкою «RETRACTED» на PDF-версії та описом причин відкликання.

 

Етичні зобов’язання авторів щодо запобігання плагіату

  • Автори повинні гарантувати, що їхня робота є повністю оригінальною та не знаходиться на розгляді в інших виданнях одночасно.
  • Усі цитати мають бути оформлені згідно з чинними стандартами прийнятими журналом.
  • Якщо дослідження було натхненне попередніми роботами, ці роботи мають бути чітко процитовані.
  • Використання графічної чи текстової інформації з інших робіт дозволяється лише за умови надання письмового дозволу від правовласників або чіткого цитування.
  • Використання генеративного ШІ для парафразу та інших способів приховування плагіату в рукописі є недопустимим. Автори зобов'язані дотримуватись Політики щодо використання ШІ.