Перспективи видобування газу з порід-колекторів піщано-глинистої товщі неогену Закарпатського прогину

Автор(и)

  • А. В. Локтєв Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІГаз), 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 20

Ключові слова:

пісковитість, фракції, псаміти.

Анотація

На даний час ріст попиту на природний газ змушує дослідників шукати особливі підходи для виявлення
покладів вуглеводнів у піщано-глинистій товщі неогену Закарпатського прогину, при цьому важливо враховувати
не тільки критерії піщанистості, а й пісковитості порід.
У багатьох нафтогазоносних регіонах світу в глинистих породах, які можуть бути покришками, відкрито
промислові поклади вуглеводнів. Як приклад, поклади нафти і газоконденсату в баженівській світі
юрських відкладів Середнього Приоб’я Росії, у піщано-глинистих товщах олігоцену нафтогазоносного басейну
Середньої і Верхньої Магдалени Колумбії, в майкопських глинах Скіфської плити, а також у тонкошаруватій
піщано-глинистій товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину.
Головним критерієм перспектив газоносності тонкошаруватих піщано-глинистих пачок є наявність в
них диференціації псамітової фракції, яка була названа пісковитістю та визначена шляхом встановлення
зміни дисперсної розсіяності псамітів за розрізами свердловин, на відміну від піщанистості, коли вивчаються
тільки монолітні піщані шари. Світовий і вітчизняний досвід проводки горизонтальних свердловин
свідчить про те, що їхнє застосування дозволяє помітно поліпшити технологічні показники розробки низькопроникних
порід-колекторів у тонкошаруватих піщано-глинистих пачках. Пропонується як приклад провести
експериментальне буріння свердловини Х-Арданівська і Х-Буштинська з їх викривленням, починаючи з
глибини 900 м і 400 м з подальшим бурінням в горизонтальному напрямку, на відстань 250-300 м від вертикального
стовбура з подальшим застосуванням гідророзриву пласта кожні 25 м.
Результати експлуатації горизонтальних свердловин дають підстави вважати, що технологія розробки
нафтогазових площ України може дати значний економічний ефект. Це можливо тільки внаслідок накопичення
достатнього досвіду і проведення спеціальних науково-дослідних робіт.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1 Глушко В.В. Обоснование направлений
поисков нефти и газа в глубокозалегающих горизонтах
Украинских Карпат / В.В. Глушко,
С.С. Круглов. – Киев: Наук. думка, 1977. –
С. 171.
2 Орлов О.О. Нафтогазопромислова геологія:
підручник / Орлов О.О., Євдощук М.І.,
Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І.
– Київ: Наук. Думка, 2005. – 426 с.
3 Сеньковський Ю. Геологічна палеоокеанографія
океану Тетіс (Карпато-Чорноморський
сегмент) / [Сеньковський Ю., Григорчук
К., Гнідець В., Колтун Ю.]. – Київ: Наук. думка,
2004. – 171 с.
4 Геологическое строение и горючие ископаемые
Украинских Карпат; под редакцией
В.В. Глушко и С.С. Круглова. – М.: Недра,
1971. – 343 с.
5 Семенович В.В. Залежи нефти и газа в
ловушках неантиклинального типа: Альбомсправочник
/ В.В. Семенович. – М.: Недра,
1982. – 187 с.
6 Прошляков Б.К. Литология и литологофациальный
аналіз / Б.К. Прошляков, В.Г. Кузнецов.
– М.: Недра, 1982. – 283 с.
7 Снарский А.Н. Рассеяное органическое
вещество как возможний источник газа в тортон-сарматских
отложениях Внешней зоны
Предкарпатского прогиба / А.Н. Снарский,
Б.И. Маевский, А.А. Орлов // Материалы респ.
н.-т. конференции, Ивано-Франковск, 6-8 окт.
1970 г. – Ивано-Франковск, 1970. – С. 20-22.
8 Орлов О.О. Формування газових покладів
в тонкошаруватих пачках піщано-глинистої
товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського
прогину / О.О. Орлов, А.В. Локтєв,
О.М. Трубенко та ін. // Матеріали 8-ої міжнародної
н.-пр. конференції «Нафта і Газ України-2004»,
29.09-01.10 2004. – Судак: УНГА,
2004. – С. 215-218.
9 Локтєв А.В. Особливості дорозвідки
газових покладів у тонкошаруватих піщаноглинистих
відкладах неогену Зовнішньої зони
Передкарпатського прогину: автореф. дис. …
канд. геол. наук. – Івано-Франківськ:
ІФНТУНГ, 2004. – 23 с.
10 Патент на корисну модель G01v3/00:
Спосіб визначення перспективних на нафту і
газ колекторів у піщано-глинистих товщах за
даними псамітовості / [О.О. Орлов, В.В. Пилипів,
А.В. Локтєв та ін.]. – Київ: Укрпатент,
2005, бюл. № 8. – 4 c.
11 Орлов О.О. Сланцевий і вугільний газ
та інші джерела енергоносіїв майбутнього /
Орлов О.О., Омельченко В.Г., Локтєв А.В. –
Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2012. –
С. 33-52.
12 Мислюк М.А. Буріння свердловин. Т.3:
Вертикальне та скероване буріння / М.А. Мислюк,
І.Й. Рибчич, Р.С. Яремійчук. – Київ:
Інтерпрес ЛТД, 2004. – 294 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

13.02.2013

Як цитувати

Локтєв, А. В. (2013). Перспективи видобування газу з порід-колекторів піщано-глинистої товщі неогену Закарпатського прогину. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, (1(34), 36–44. вилучено із https://nv.nung.edu.ua/index.php/nv/article/view/197

Номер

Розділ

ГЕОЛОГІЯ, РОЗВІДКА ТА ПРОМИСЛОВА ГЕОФІЗИКА НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ